Питання та відповіді

ПІФ — це інститут спільного інвестування, де кожному інвестору належить певна частка спільного капіталу. Чим більшу кількість сертифікатів придбав пайщик, тим більша його частка. Активами фонду керує Компанія з управління активами (КУА). Саме ця компанія прагне забезпечити інвестору максимальним прибутком

ПІФи можуть бути відкритими, закритими та інтервальними
Відкритий ПІФ — це інвестиційний фонд, цінні папери якого викуповуються у будь-який робочий день.
Інтервальний фонд — це ПІФ, цінні папери якого викуповуються лише в певні інтервали часу.
Закритий ПІФ — інвестиційний фонд, цінні папери якого викуповуються КУА лише після закінчення його діяльності.

Диверсифікований фонд — фонд, який інвестує у велику кількість фінансових інструментів, розподіляючи ризики між емітентами і класами фінансових активів. Зокрема, у такому ПІФі 40% активів вкладають в акції, а 60% в інструменти з фіксованою дохідністю (корпоративні, муніципальні, державні облігації чи депозити). На одного емітента приходиться не більше 5% активів фонду.

Кожен інвестор, купуючи сертифікати, стає власником активів фонду. Із збільшенням вартості активів фонду, збільшується вартість портфелю, і так само кожного окремого сертифікату. Різниця між первинною вартістю сертифіката і його теперішньою вартістю і є вашим прибутком.

Ні. Майно (активи) фонду належать власникам інвестиційних сертифікатів фонду, вони володіють цим майном на правах пайової власності.

Окрім КУА, в управлінні інвестиційними фондами також беруть участь торговець, депозитарій, Зберігач та аудитор. Усі вони є юридичними особами та мають відповідні ліцензії. Зберігач відповідає за зберігання активів фонду, депозитарій здійснює реєстрацію та перереєстрацію прав власності на інвестиційні сертифікати, аудитор підтверджує фінансову звітність кожного інвестиційного фонду і самої КУА.

Це питання розглядається в інвестиційній декларації кожного фонду. Текст декларації можна знайти у відповідних розділах цього сайту.

Інвестиційний сертифікат — іменний цінний папір, який підтверджує право його власника на долю у пайовому фонді.

Так

Вартість інвестиційних сертифікатів вираховується щоденно шляхом ділення вартості чистих активів фонду на кількість сертифікатів, що знаходяться в обігу.

Інвестиційний сертифікат є іменним, і на пред'явника його оформити не можна.

Так, це реально. Однак інвестиційний сертифікат є іменним цінним папером, тому якщо Ви його даруєте, варто забезпечити зміну власника. Це можна зробити за допомогою брокера.

Так, це можна зробити із сертифікатами закритих фондів, не у період інтервалу викупу. І лише за участю брокера, який має відповідну ліцензію. У разі продажу сертифікатів присутність брокера є обов'язковою. Це передбачено п.9 ст.17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» № 3480-IV від 23.02.2006 року.

Так, сертифікати, як цінні папери, можна передати у спадок.

Ні, інвестиційний сертифікат є неподільним цінним папером.

Так і станеться

Мінімальний термін вкладення у відкритий ПІФ — до найближчого першого робочого дня місяця. Максимальний термін вкладення грошей в ПІФ необмежений, якщо сам фонд діє протягом необмеженого періоду.

Гроші при продажі інвестиційних сертифікатів зараховуються на банківський рахунок інвестора, вказаний в заяві на продаж інвестиційних сертифікатів.

Згідно з Регламентом ПІФа, а також ст. 44 Закони України «Про інститути спільного інвестування», термін між подачею учасником заяви на викуп інвестиційних сертифікатів і здійсненням грошових розрахунків з ним не повинен перевищувати 7 календарних днів.

ПІФ має безперечні переваги:

• він здатний принести дохід, що перевищує дохід від банківського вкладу;
• засоби, вкладені у відкритий ПІФ, можна забрати у будь-який час і в будь-якому об'ємі, не втративши при цьому частини доходу; при оформленні депозиту зазвичай передбачається штраф за дострокове розірвання договору.

Об'єм доходу від банківського вкладу суворо фіксований. Якщо банк отримує за певний період підвищений прибуток, вкладник від цього не виграє. У інвестиційному фонді ж прибуток інвестора зростає разом із зростанням прибутку самого фонду.

Найголовніша перевага полягає в професійному управлінні вашими засобами в умовах фондового ринку. Стати інвестором при цьому можна, маючи невелику суму. Навіть якщо вона буде мінімально дозволеною, все одно ці засоби будуть диверсифіковані, що дозволить знизити ризики. Серед інших переваг відзначимо доступність інформації про діяльність фонду, можливість пільгового оподаткування і суворий державний контроль за діяльністю фонду.

Тому, що далеко не кожен є професіоналом в області управління грошима. А при покупці інвестиційного сертифікату ПІФа ви довіряєте свої кошти компанії з управління активами (КУА), яка зацікавлена в тому, щоб вартість інвестиційного сертифікату збільшувалася. Тобто всіма питаннями займатимуться досвідченні співробітники КУА — професійні упаравляючі.

Будь-яка інвестиція передбачає наявність певних ризиків. Ми прагнемо їх мінімізувати.
Існує декілька типів ризиків.

• Ринкові ризики — ризики, пов'язані із зміною цін фінансових інструментів, що знаходяться в портфелі фонду. Їх можна знизити, уміло використовуючи висхідні і низхідні тренди.
• Ризики збереження активів — ризики, пов'язані з надійністю Зберігача активів інвестиційного фонду. У всіх інвестиційних фондів, що знаходяться в управлінні КУА, цей ризик зведений до мінімуму, оскільки Зберігач активів є БАНК НРБ, який має бездоганну репутацію на ринку України.
• Ризики достовірності інформації — ризики, пов'язані з можливістю навмисного спотворення даних. Ризики даного типа практично відсутні, оскільки діяльність окремих фондів і КУА в цілому контролюється Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР).
   

Згідно з Положенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку № 3 від 11.01.2002 (ст. 8.1.18), компанія по управлінню активами не має права гарантувати прибутковість інвестицій до інвестиційних фондів.

Вартість чистих активів (ВЧА) — це різниця між вартістю майна, що належить фонду (його активів), і розміром зобов'язань фонду (пасивів).

Все майно буде продано, а отримані від продажу грошові кошти будуть розподілені серед інвесторів фонду.

Майно інвестиційного фонду не є майном КУА і не використовується для погашення її боргів і зобов'язань при банкрутстві. В разі банкрутства або ліквідації КУА управління фондом переходить до іншої компанії по управлінню активами (за рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку) до тих пір, поки інвестори фонду не виберуть нову компанію.

Діяльність фондів регулює Закон № 2299-ІІІ «Про інститути спільного інвестування» від 15.03.2001 р. У ст. 33 цього нормативного акту сказано, що «компанія з управління активами несе майнову відповідальність за збитки, які були нанесені фонду її діями (бездіяльністю), згідно із законом і умовами договору. Компанія з управління активами відшкодовує витрати, яких зазнав фонд, який здійснює відкриту підписку на свої цінні папери, якщо протягом року вартість чистих активів фонду з розрахунку на один сертифікат фонду зменшилася нижче за його номінальну вартість більш ніж на 20% в результаті порушення компанією з управління активами норм цього закону».

Ні, це заборонено чинним законодавством.

Так, згідно із законом це можливо, але на практиці практично не реалізується.

ПІФ — це майновий комплекс, тобто інвестиційний портфель, тому переїхати може лише компанія по управлінню активами. При цьому нові координати представник компанії зобов'язаний повідомити Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), Зберігачу, Державній податковій інспекції і обов'язково відобразити цю інформацію на своєму сайті. Попередження інвесторів необов'язкове.

Ні, однак компанія мусить подавати звітність у податкову інспекцію стосовно всіх інвестиційних сертифікатів, що були придбані у фізичних осіб.

Ставка залежить від статусу інвестора (юридична або фізична особа) і регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-ІV і Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вся відповідальність за сплату податку лежить на самому інвесторові. Компанія з управління активами не є податковим агентом фізичної особи-резидента при виплаті їй доходу від операцій купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів. Річний розрахунок проводиться інвестором при подачі річної декларації до податкової інспекції за місцем проживання до 1 квітня.

За рахунок активів фонду проводиться оплата: винагороди компанії по управлінню активами; послуг зберігача, депозитарію; послуг незалежного оцінювача майна фонду; послуг аудитора; нотаріальних послуг і ін.
При цьому, витрати (окрім винагороди компанії по управлінню активами і премії, а так само податків та інших обовязкових платежів) не повинні перевищувати 5% середньорічній вартості чистих активів фонду впродовж фінансового року.

Мінімальний розмір інвестиції залежить від конкретного інвестиційного фонду і визначається проспектом емісії. На початку своєї діяльності Компанія розміщує цінні папери фонду (акції або інвестиційні сертифікати) за номінальною вартістю. Після визнання Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку фонду що відбувся – за вартістю чистих активів фонду.

Згідно чинного законодавства Компанія по управлінню активами не має права гарантувати дохід учасникам інвестиційних фондів, а так само завіряти їх у відсутності збитків від інвестування в цінні папери.

Можливість виходу з фонду залежить від того, учасником якого фонду Ви є.
Інвестор відкритого фонду може здійснити вихід у будь-який момент часу.
Інвестор інтервального фонду може здійснити вихід з фонду в період, обумовлений в проспекті емісії. Згідно законодавства, така можливість надається інвесторові не рідше за 1 раз на рік.
Інвестор закритого фонду може здійснити вихід з фонду у момент його закриття/реорганізації.

Згідно українському законодавству, фізичні особи не можуть бути учасниками венчурних фондів.

Якщо папери фонду випущені в бездокументній формі – відкриття рахунку в цінних паперах обов'язково.
Якщо папери фонду випущені в документарній формі – відкриття рахунку в цінних паперах не потрібне.
Умови випуску цінних паперів фонду описані в проспекті емісії фонду.

Можливість отримання дивідендів залежить від того, учасником якого з фондів Ви є.
Відкриті і інтервальні фонди дивіденди не виплачують.
Закриті фонди можуть виплачувати дивіденди, якщо це передбачено проспектом емісії фонду.

Інвестиційний дохід у інвестора фонду виникає:

• при продажі цінних паперів фонду третій особі;
• при викупі цінних паперів фонду Компанією (за заявою Інвестора / у момент ліквідації фонду);
• при виплаті фондом дивідендів.

Дохід інвестора фонду складається з:

• приросту вартості що належать йому цінних паперів;
• і/або дивідендів, які нараховуються по цінних паперах фонду (для закритих фондів).

Чиста вартість активів фонду – це різниця між активами фонду і пасивами.
Активи фонду – це майно фонду (цінні папери, грошові кошти на депозитах, корпоративні права, т.д.), по якому проводиться переоцінка на підставі їх ринкової вартості.
Пасиви фонду – зобов'язання фонду (кредиторська заборгованість, резерви майбутніх витрат і платежів).

Порядок оподаткування фізичних осіб регулюється Законом України «Про податок на доходи фізичних осіб». Згідно цього Закону, фізична особа веде самостійний облік фінансових результатів по операціях з цінними паперами і корпоративними правами, окремо від інших видів доходів і витрат. Інвестиційний дохід визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу конкретного інвестиційного активу, і його вартості, яка розраховується виходячи з суми витрат, понесених при його придбанні.
Станом на 01.01.2008 р. ставка податку на інвестиційний дохід складає 15%.
Дохід, отриманий у вигляді дивідендів по цінних паперах фонду, оподатковується по ставці 5%.
За наслідками фінансового року фізична особа заповнює декларацію про доходи і подає її до податкової інспекції за місцем проживання до 01 квітня.
При цьому, Компанія по управлінню активами не є податковим агентом.